Український
народ, як і кожен народ світу, має свої святині. Однією з таких святинь,
національною гордістю нашого народу є творчість Тараса Григоровича Шевченка.
Ім’я Тараса
Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлено пам’ятники,
його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім’ям в Україні названо
навчальні заклади, театри, площі, вулиці. Він уперше заявив про себе як поета,
видавши невелику збірку поезій, що мала назву «Кобзар», яка стала символічною і
дала друге ім’я поетові.
Із полум’яних
творів Кобзаря весь світ дізнався, що є така прекрасна країна – Україна, з її
чудовим, добрим, роботящим народом, прекрасною мовою, піснями, героїчною і
трагічною історією. У свій час, сам того не знаючи, Шевченко сотворив подвиг.
Його ім’я стало символом України. Його називають провісником нового життя,
народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й
залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від
роду до роду. Духовну велич і красу українського слова він підніс на найвищу
височінь. Його поетичне слово має чудодійну силу, воно любить і ненавидить,
воно плаче і сміється, воно радіє і сумує разом з нами і сьогодні.
З нагоди 210-ї
річниці від дня народження великого українського поета, письменника, художника,
громадсько-політичного діяча Тараса Григоровича Шевченка (1814–1861) в
Беївській сільській бібліотеці-філії
відбулися шевченківські читання ,,Ми – з Кобзаревого роду!'', а також
діє книжкова виставка-портрет ,,Тарас Шевченко – провісник долі України ''.
