ГОЛОДОМОР ВЧОРА – ПАМ'ЯТЬ СЬОГОДНІ

 

Є у нашого народу події над якими не власний час, а скорботна пам’ять про них живе і житиме у серцях українців. Пам’ять – то нескінченна книга, у якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором.

Однією з таких  був голодомор 1932-1933 рр. Не було ні війни, ні посухи, а була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених діточок.

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. У 2024 ця подія припадає на 23 листопада. Цього року ми вкотре вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями росії проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

До цієї скорботної дати у читальній залі Беївської сільської бібліотеки-філії підготовлена виставка-реквієм «Голодомор вчора – пам’ять сьогодні», на якій представлені книжкові та періодичні видання, що висвітлюють тогочасні жахливі події.

ЗА ГІДНІСТЬ ТА СВОБОДУ

 

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, вшановує патріотизм і мужність громадян, які восени 2004-го та 2014 року захистили національні інтереси української держави. Цей день об’єднав дві знакові події у новітній історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013 року.

Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.

 Революція Гідності залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії. Її ідеали, надії й рішення разюче змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нашу нову національну свідомість.

Беївська сільська бібліотека-філія пропонує вашій увазі книжкову виставку-пам'ять "За Гідність та Свободу", приурочену до цих подій.

Запрошуємо до перегляду!

ТА Я Ж НАЗВАВСЯ ЦВІТОМ ВИШНІ, Я СВІТ ЛЮБИВ, ЛЮДЕЙ ЛЮБИВ

 

Немає, мабуть, українця, який не читав би чудових усмішок Остапа Вишні. Головним джерелом його гумору була любов до життя, до людини. Сміх його неповторний житиме вічно, бо сам він був живою, радісною усмішкою свого великого і безсмертного народу.

Остап Вишня –  справжній патріот своєї рідної землі. Його твори – це не просто розвага, а й глибокий аналіз українського суспільства. Читаючи Вишню, ми не тільки відпочиваємо, а й пізнаємо себе і свою країну. Це своєрідний культурний код українців, який передається з покоління в покоління. Письменник показав, що навіть у найскладніші часи можна зберегти оптимізм і почуття гумору.

До 135-річчя від дня народження українського письменника, новеліста, класика сатиричної прози ХХ століття Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка) у Беївській сільській бібліотеці-філії  пройшла година-гуморина «Та я ж назвався цвітом Вишні, я світ любив, людей любив".